Мережа знайомств для любителів книг

Рецензия
Bogdana Boychuck
Борис Мариан Нить моей Ариадны
Жизнь, я знаю, будет тщиться
Сделать дух твой злой покорным.
Чтоб не мчаться, а тащиться,
Чтобы серым быть, не черным.

И как ты, я был гранатой
В мир застойный, ярким взрывом,
Друг мой, друг мой бесноватый,
Будь всегда таким красивым!
В. Соколов – Б. Мариану

Объездил я в поисках рая
Огромную зону – Союз…
Б. Мариан «Нить моей Ариадны»
Перу українського поета Є. Маланюка належать такі рядки: «Як в нації вождя нема, тоді вожді її поети…» А можна сказати і так: якщо панівна влада облудливими солодкими словами замилює народу очі, то лише іскра поета розпалить вогонь правди і розвіє дим брехні. Але запалити цю іскру нелегко... Тяжкі випробування проходить творча душа, стікає кров’ю розбитих ідеалів і пекучих розчарувань, несправедливості і ганьби, щоб потім осяяти світ неймовірним спалахом істини. Цю гірку чашу випив до дна найстаріший молдавський дисидент Борис Маріан. Нестримним криком серця та розуму стала книга «Нить моей Ариадны» – поетична правда про хрущовську «відлигу».
Це не просто збірник віршів на тюремно-табірну тематику. Велике соціальне значення мають уривки з майбутньої книги мемуарів Бориса Маріана, в основному, про роки, проведені за ґратами. Адже це – документ, справжня хроніка епохи, що органічно переплітається з високохудожніми поетичними творами. Автор передає переживання 20-річного студента, що вірив, кохав і горів, а безжалісна радянська машина руками «по-батьківськи лагідних» прокурорів топтала і нищила найкращі його поривання, таким чином, розкриваючи серйозні політичні, морально-соціальні теми.
Дуже цікава структура збірника: вірші з таборів та нові поезії, підбірки творів його «товаришей по перу и «кирзовой каше» у розділі «Поэты Дубровлага» та уривки мемуарів з надзвичайно виразним підзаголовком «Записки блатного студента». Він не є випадковим, адже Дубровлаг забрав одні з найкращих років життя тоді ще молодого палкого дисидента. Проте сам Борис Маріан на зустрічі «Литературная нить Ариадны» (20 лет без СССР) сказав, що не тримає образ на колишню владу, а згадує той період з ностальгію та теплом. Я переконана, що така сторона автора лише допоможе читачеві якнайглибше зрозуміти неоцінний скарб, дзеркало табірних жахів – «Нить моей Ариадны».

Поделиться в Facebook взять код для блога
переходы на пользователя 17, на книгу 24  =  общий рейтинг: 41

Комментарии к рецензии:
 0..0 
 0..0