Мережа знайомств для любителів книг

Рецензия
Валерій Пекар
Монтсеррат Ґібернау Ідентичність націй
Проблеми національної ідентичності, мови, національної культури завжди наснажені емоціями, і ми добре бачимо це на прикладі сучасної України. Зазвичай, діючи під впливом цих емоцій, люди не переймаються запитаннями, що саме вони обстоюють і якого саме ідеалу прагнуть досягти. Політики усіх мастей добре навчилися цим користуватися. А світ тим часом з кожним десятиліттям неймовірно ускладнюється: ми бачимо щоразу нові, невідомі раніше форми міграційних процесів, реформ адміністративного устрою, культурних феноменів тощо.

Монтсеррат Ґібернау не дає рецептів, але вона ретельно і послідовно досліджує весь той складний суспільний організм, що зветься національною ідентичністю, аналізуючи його психологічний, культурний, історичний, територіальний, політичний виміри. Вона показує, як часто національна ідентичність є лише стратегічним інструментом в руках еліт, які накидають той чи інший варіант масам за допомогою законодавства і засобів масової інформації, маніпулювання історією і освітніми процесами.

Авторка вдається до детального аналізу найбільш складних проблем національної, мовної, культурної ідентичності у сучасному світі. У фокусі уваги опиняються країни і регіони, де передача адміністративних повноважень на нижчі рівні призвела до виникнення небаченої досі подвійної ідентичності: канадський Квебек, іспанські Каталонія і Країна Басків, британські Шотландія, Північна Ірландія та Уельс. Далі аналізуються проблеми імміграції та три основні моделі інтеграції мігрантів: ґеттоїзація, асиміляція, полікультурність. Вивчається формування новітніх систем ідентичності на прикладі Австрії, де нову національну ідентичність довелося будувати з нуля після 1945 р., і то в умовах, з одного боку, найжорсткіших міграційних законів, а з іншого — найінтенсивнішої імміграції. Досліджується формування тонкого прошарку нової пан-європейської ідентичності в Євросоюзі і важливе для України питання щодо культурних кордонів Європи: де вони пролягають?. Далі авторка рушає до Америки, де уславлений «плавильний казан» народів перестає працювати, породжуючи неймовірної складності проблеми з ідентичностями не лише новоприбулих латиноамериканців і ненастанно дискримінованих афроамериканців й індіанців, але й білих американців європейського походження. Наостанок аналізується порівняно новий феномен космополітичної ідентичності та виникнення в Європі нових праворадикальних партій, що досягають успіху і входять до коаліційних урядів, виступаючи, в першу чергу з питань міграції та культури, з крайніх правих, але антифашистських позицій (ще нещодавно було важко таке уявити).

Монтсеррат Ґібернау часом здається цинічною, але це лише неупередженість дослідника, якому годі задурити голову міфами. Червоною ниткою проходить важлива думка: національна ідентичність не є лише культурно-політичний феномен, бо соціально-економічні проблеми (зокрема, нерівність і бідність) часом важать більше. І головний висновок, який читач має зробити сам: національна, мовна, культурна ідентичність не є священною коровою, це лише гра тим або іншим чином налаштованих еліт, що маніпулюють масами в той або інший спосіб заради цілей, які нам можуть здаватися добрими або поганими.

Поделиться в Facebook взять код для блога
переходы на пользователя 18, на книгу 36  =  общий рейтинг: 54

Комментарии к рецензии:
 0..0 
 0..0