 |
Головбух повертається Або Бабука – 2
2004-12-10 03:41:46 / klopsik
Капав противний дощ. Темна постать з’явилася з-за ганку. Тяжкою п’яною ходою, перевалюючись з ноги на ногу, він підходив до воріт. У вікні ледь помітно горів вогонь. Тягнувся сизий дим.
„Самогон варять?!” – подумав Головбух. „Треба зайти. Халява!!!” – миттєво спряцював рефлекс.
Зі скрипом відчинилися ворота, і в двір ввалився наш герой, рачки, при цьому ховаючи свій дрючок. Дорога до дверей здалася вічністю, найважче дався поріг. Таких бар’єрів він уже давно не брав.
- Відкривай, блядь! – глухі удари в двері головою.
- Відкривай! Шо не ясно?
Це тривало ще приблизно 5 хвилин.
Нарешті дубові двері відчинилися. З будинку повіяв приємний, знайомий аромат браги.
Голос:
- Шо ти гримаєш, бабука! Шо спокойно ходіть не можеш? Шо надо бля?!
- А-а-а! Самогон вариш! Я тоже хочу!!!
- Ну то якого чорта ти стоїш? Заповзай! – голос належав старому другові Головбуха, Старості.
В кімнаті стояв морок, і єдиним світлом в ній була похабно змурована пічка, на якій булькотів чан з брагою.
Староста: „Сідай, чого лежиш? Пригощайся,...
|
Отзывов: 1
|
